ДНЗ № 51 "Барвінок"

rainbow

Медичний бюлетень

 

 

В халаті білім, як сніжок у полі,

Мов блискіт лебединого пера.

Вітаючись привітно у садочку

Іде по коридору медсестра.

Всміхається довкола і до неї

Біжить малеча «вавку» показать

І біль зникає, лиш рука торкнеться

До ніжного дитячого чола.

 

 

 

Леоненко Ольга Юріївна – старша медична сестра, стаж роботи 10 років

 

Я, Леоненко Ольга Юріївна, народилась 28 листопада 1982 року в місті Чернігові.

З вересня 1989 року по липень 1999 рік навчалась в Чернігівській загальноосвітній школі № 3. Після закінчення школи  вступила до Чернігівського медичного училища за фахом акушерська справа, де навчалась до  березня 2002 року.

З 20 травня 2002 року працювала у Чернігівській Обласній дитячій лікарні палатною медсестрою інфекційно – боксованого відділення для дітей раннього віку № 2.

26 липня 2004 року вийшла заміж. Маю двох дітей.

З лютого 2009 року працюю старшою медичною сестрою дошкільного навчального закладу.

 

 

            Перший раз віддаючи свого малюка в дитячий садочок, практично всі батьки стикаються з однією і тією ж проблемою: дитина починає частіше хворіти.

Слабке здоров'я дітей в дитячому садку завжди було великою проблемою. Дитина, в перший раз потрапляючи в дитячий сад, виявляється в досить агресивній вірусно-мікробної середовищі, адже в колективі можуть перебувати діти з застудою, нежиттю і т. д. А тому в дитячому саду дитина часто виявляється під загрозою захворювань.

Щоб поліпшити здоров'я дітей в дитячому садку, потрібно дотримуватися кілька досить простих правил. Для початку, якщо дитині тільки належить вступити в дитячий сад, потрібно зайнятися зміцненням її імунітету. Так, потрібно давати дитині гуляти на свіжому повітрі, забезпечувати утримання в щоденному раціоні дитини всіх необхідних вітамінів і мінеральних речовин.

Дитині не потрібно створювати «тепличні умови», намагаючись всіляко оберігати його від найменшого впливу навколишнього середовища. Це означає, що не потрібно надмірно кутати дитину під час прогулянок, не потрібно створювати в домі «стерильну чистоту». Краще давати дитині побільше контактувати з іншими дітьми (це корисно і в плані соціального розвитку), регулярно проводити загартовуючі процедури.

Адаптації дитини в дитячому саду слід приділити особливу увагу. Потрібно постаратися вибрати сад, в якому б дитині подобалося. Потрібно також і підготувати малюка до першого походу в дитячий сад: розповісти, як весело він зможе провести там час, як зможе пограти з іншими дітьми.

Щоб бути в повній впевненості, що здоров'я дітей в дитячому саду не похитнеться, найкраще ще до надходження в сад пройти з дитиною медичний огляд. Під час огляду лікар визначить, чи здорова дитина. Якщо імунітет дитини ослаблений після хвороби, то краще дочекатися, коли імунітет зміцніє, а вже потім вести малюка в дитячий сад.

Здоров'я дітей в дитячому садку – це відповідальність і персоналу садка, і батьків. Спільними зусиллями потрібно постаратися створити дітям всі умови для правильного і здорового розвитку.

 

ТУБЕРКУЛЬОЗ Туберкульоз     інфекційне     захворювання,     яке     викликається      мікобактерією туберкульозу. Туберкульоз не має «адреси», «посади», не має «паспорта», не розрізняє соціального статусу і однаково небезпечний для усіх.

Джерело інфекції - хвора людина на активну форму туберкульозу, 55 видів тварин, 25 видів птахів, а також заражені продукти тваринного і рослинного походження, в яких живе, розмножується та зберігається збудник туберкульозу.

Шляхи передачі. Найчастіше зараження туберкульозом відбувається повітряно-крапельним, повітряно-пиловим, рідше харчовим, контактно-побутовим шляхом. Збудник туберкульозу може виділятися під час кашлю, чхання, розмови. Зараження може відбуватися під час безпосереднього контакту з хворим (під час поцілунків) і опосередковано (через забруднені предмети вжитку - книги, рушники, посуд, продукти, особливо молочні). За добу хворий з легеневою формою туберкульозу виділяє 15-20 млн. бактерій туберкульозу. Одна хвора людина може інфікувати за рік 10-15 осіб.

ОСНОВНІ СИМПТОМИ ЗАХВОРЮВАННЯ: кашель понад 2 тижні; підвищена температура тіла; утруднене дихання; біль в грудях; поганий апетит; постійна слабкість; безпричинна втрата ваги; підвищена пітливість, особливо вночі; кровохаркання (наявність крові у мокротинні, що виділяється при кашлі).

Для профілактики туберкульозу обов'язково необхідна вакцинація дітей (на 3-5 день у пологовому будинку) і їх ревакцинація - 7 і 14 років.

Обстеження та лікування туберкульозу в Україні безкоштовне! На весь період лікування хворого на туберкульоз за ним зберігається місце роботи (Закон України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз» від 05.07.01 р. № 2586-ІП ст. 20).

ТУБЕРКУЛЬОЗ ВИЛІКОВНИЙ! при умові раннього виявлення, ефективного лікування та дотримання рекомендацій лікаря.Туберкульоз не виліковується - якщо перервати лікування, вживати протитуберкульозні препарати хаотично, зловживати алкоголем, наркотичними засобами Не займайтесь самолікуванням! Жодні відомі народні засоби не можуть вилікувати туберкульоз. Їх можна використовувати як доповнення до основного лікування після консультацій з лікарем.

ЯК ВБЕРЕГТИСЬ ВІД ТУБЕРКУЛЬОЗУ 1.    Якщо Ви більше 2 тижнів почуваєтеся погано, Вас турбує кашель, маєте знижений апетит,
підвищену температуру, пітливість, особливо вночі, задуху, кровохаркання НЕГАЙНО
зверніться до свого дільничного лікаря-терапевта. Головне вчасно звернутись за медичною допомогою. 2.         Чим раніше виявлений хворий на туберкульоз, тим більше шансів у хворого на повне вилікування. 3.         Своєчасно виявлений хворий, що одержує повноцінне лікування, через 6-8 тижнів не є джерелом інфекції. Вчасно розпочате лікування є запорукою повного вилікування. Категорично забороняється переривати лікування! 4.         При порушенні режиму лікування хвороба переходить у хронічну форму, яку вилікувати дуже важко. 5.         Навіть коли людина почуває себе добре, варто один раз на два роки пройти флюорографічне обстеження. 6.         Один раз на рік флюорографічно обстежуються особи з так званої «групи ризику» щодо туберкульозу (хворі на часті пневмонії, цукровий діабет, виразкову хворобу шлунку та 12-палої кишки, ВІЛ-інфіковані та інші). 7.         Щоб не захворіти на туберкульоз в умовах епідемії необхідно повноцінно харчуватись, не мати шкідливих звичок, займатись спортом і загартовуватись, проводити більше часу на свіжому повітрі, утримувати квартиру в чистоті, частіше провітрювати. 8.         Провокують захворювання надмірне захоплення вегетаріанством, зловживання різними дієтами. 9.         Уникайте покупок продуктів тваринництва, які не пройшли ветеринарного обстеження (особливо на стихійних ринках). Суворо дотримуйтесь правил особистої гігієни при використанні молока і м'яса, надійно піддавайте їх термічній обробці. Не купляйте молочні продукти, фасовані у нестерильний, раніше вживаний пластиковий посуд. ДЗ «Кіровоградська міська санітарно-епідеміологічна станція» МОЗ України    

 

КІР. ЯК РОЗПІЗНАТИ І ЩО РОБИТИ?

 ЯК РОЗПІЗНАТИ ХВОРОБУ?

 Інфекція потрапляє до організму через слизові оболонки верхніх дихальних шляхів і через конюнктиву ока.

Інкубаційний період уразі кору триває від 9-ти до 17-ти днів. В осіб, які отримали імуноглобулін або інші компоненти крові, він може подовжуатися до 21-го дня.

Спершу кір "маскується" під звичайне ГРЗ. Очі червоніють, сльозяться, якщо відтягнути повіку, то побачите, що з внутрішнього вона має яскраво-червоний колір. Такий самий колір мають і слизові рота й мякого піднібіння. Другог-третього дня хвороби на слизовій оболонці губ, щік, ясен зявляються дрібні (до міліметра) сірувато-білі плями, оточені червонуватим віночком - вони характерні тільки для кору.                                                               

Зявляється частий сухий кашель, температура підвищується з кожним днем.

Третього-четвертого дня (інколи пятого-шостого) з"являється висип (спершу за вухами та на обличчі) - маленькі рожеві цятки, які, зливаючись одна з одною, утворюють плями, що розходяться все нижче і нижче. У важких випадках укривають усе тіло. Через кілька днів висип зникає так само, як і з"явився, після нього залишаються пігментні плями, які також згодом зникають.

Під час періоду пігментації зазвичай уже нормалізується темперпатура тіла, зменшуються катаральні  явища, прое дитина ще дуже слабенька і виснажена. А тому, якщо навіть вона вже повністю одужає  і у вас буде змога ще трохи поберегти її, нехай залишиться вдома, скажімо, під наглядом бабусі - не треба відправляти дитину одразу до дитячого садка чи до школи.

ЩО РОБИТИ? 

Кір не найлегша з вірусних інфекцій, а тому, якщо дитина захворіла, припильнуйте її, робота не вовк, у ліс не втече, а ускладнення після кору можуть виникнути дуже важкі. Оскільки ця інфекція викликає різке зниження імунітету, то підхопити на додачу ще якусь бактеріальну інфекцію дуже легко. Тож нехай у дні, коли дитина хворіє, гостей у вас буде якомога менше, навіть, якщо це бабусі, які вже перехворіли на кір іще в дитинстві. Подбайте і про власну гігієну.

В разі захворювання в організмі дитини різко знижується вміст вітамінів А і С. А тому неодмінно давайте їх хворому, а ще краще давайте одразу, як лишень дізнаєтесь, що дитина перебувала в контакті з хворим на кір. Памятайте, що інфікований стає заразним уже за день-два до вияву перших симптомів і залишається таким, аж поки від появи висипу не мине п"яти днів. Ну і, звичайно, дотримуйтесь усіх рекомендацій лікаря.

 Увага! Якщо температура не знижується через дв дні після виникнення висипу або якщо вона падає, а через день чи через два знову підвищується, то цілком ймовірно, що це вияви ускладнення. Після кору часто виникають вушні абцесси, бронхіти, запалення легень. У такому випадку одразу викликайте лікаря!

Поки температура висока, дитину не слід годувати насильно. А от пити вона повинна часто. Хворі на кір болісно реагують на яскраве світло. Колись навіть вважали, що світло може зашкодити й ускладнити перебіг захворювання. Тепер уже доведено, що воно безпечне для хворого, але краще затемніть кімнату, якщо малюк просить.

ПРОФІЛАКТИКА.

Захворювання можна уникнути,якщо вчасно, ще до появи перших ознак захворювання, ввести дитині гамма-глобулін. Особливо важливо це для малюків до п"яти років, адже в дітей такого віку ускладнення виникають часто, і вони є напрочуд важкими. Щоправда, позитивна дія гамма-глобуліну триває від двох тижнів до місяця. А тому, якщо ви знаєте, що дитина контактувала із хворим на кір, обов"язково порадьтеся із лікарем. Під час лікування кору, як і будь-якої вірусної інфекції, антибіотики зазвичай неефективні, їх призначають у разі виникнення ускладнень.

 

 

Одним з методів профілактики респіраторної захворюваності у дітей є ентеральна оксигенотерапія, що призначається у вигляді кисневих коктейлів.

Енергія чистого кисню, поглинена тканинами організму, перетворюється на енергію біологічних процесів, що призводить до поліпшення мікроциркуляції і проникності клітинних мембран, посилення окисно-відновних процесів.  В результаті підвищеного насичення тканин киснем поліпшується клітинний метаболізм, що сприяє нормалізації обмінних і рефлекторних процесів, активації кровообігу, поліпшенню трофіки і відновленню тканин. 

Діти вживають кисневі коктейлі за призначенням лікаря з великим задоволенням

 Вакцинація дитини

Вакцинація - єдиний спосіб захисту від ряду захворювань, які неможливо вилікувати іншими засобами або саме лікування може викликати ускладнення (наприклад, кір, дифтерія тощо). Вродженої несприйнятливості до інфекційних захворювань, від яких існують щеплення - немає. Якщо мама дитини колись хворіла ними, то перші 3 - 6 місяців життя доношена дитина може бути захищена материнськими антитілами, які потрапили до неї через плаценту під час вагітності і через грудне молоко. У недоношених дітей і дітей на штучному вигодовуванні такого захисту немає. Оскільки можливість захворіти через контактів з іншими людьми велика, дуже важливо прищеплювати малюків з самого раннього віку.

Як же підготувати малюка до щеплення і спробувати звести до мінімуму ризик виникнення ускладнень?

Відразу відзначимо, що здорових дітей не потрібно спеціально готувати до щеплення, потрібно лише попередньо виміряти температуру тіла (вона повинна бути нормальною, частіше 36,6 градусів С; у дітей до 1 року нормальною температурою може бути 37,1 - 37, 2 градусів за рахунок особливостей теплообміну, він підвищений, не дарма дітей, які вже ходять, бігають, рекомендується одягати трохи холодніше, ніж дорослих), привести дитину до фахівця і відповісти на його питання.Деякі лікарі вдаються до практики призначення всім дітям перед щепленням, так би мовити профілактично, прийому протиалергічних препаратів, наприклад тавегіл, кларітін, зіртек. Насправді такий "поголовної" необхідності немає. Не всі діти схильні до алергії і відповідно не всі потребують таких ліках. Скоріше це відбувається через бажання лікаря зайвий раз підстрахуватися або через те, що виявлення дітей групи ризику з алергії це більш трудомісткий процес. Але якщо дитина схильна до алергічних реакцій, то профілактичне застосування протиалергічних препаратів виправдано. Наприклад, така ситуація, дитина першого року життя, раніше алергія не виявлялася, прищеплюється проти кашлюку, дифтерії, правця (АКДП). Перше щеплення (на першому році АКДС робиться тричі) пройшла без особливостей, але після другого щеплення дитині почали вводити нове харчування, і у малюка з'явилася вперше алергічний висип, значить, перед третьою щепленням слід профілактично дати дитині протиалергічний препарат, щоб висипання не повторилися. Для профілактики поствакцинальних ускладнень лікар повинен, в першу чергу, оцінити стан здоров'я дитини перед щепленням. Виявити протипоказання до неї - тимчасові і постійні (наприклад, виражена алергічна реакція на попереднє введення подібної вакцини), і вирішити питання про необхідність призначення будь-яких попередніх додаткових обстежень і лікарських препаратів. Перед щепленням лікар (фельдшер) оглядає дитину, вимірює температуру ( вона повинна бути нормальною - 36,6 градусів С), докладно розпитує батьків про життя дитини, перенесені ним захворювання та інше. Батьки, у свою чергу, повинні поінформувати лікаря про всі особливості та проблеми здоров'я свого малюка.

Про що необхідно сказати лікареві:

1. Не підвищувалася температура в дні, що передують вакцинації? Чи не було яких-небудь інших ознак нездоров'я, наприклад, кашлю, чхання, нежиті, які можуть свідчити про початок захворювання?

2. Чи є у дитини будь-які хронічні захворювання і не отримує вона у зв'язку з цим постійно лікарські препарати, якщо так, то які?

3. Чи не було раніше судом, виражених алергічних реакцій на їжу, ліки й ін?

4. Необхідно розповісти, як дитина переносила попередні щеплення, підвищувалася у неї температура, чи погіршувалося самопочуття та ін.

5. Не рекомендується робити щеплення відразу після повернення з тривалої поїздки, особливо, якщо різко мінявся клімат, тому що це створює умови для захворювань.

6. Необхідно сказати, чи отримувала дитина в останні три місяці препарати, виготовлені на основі крові, або вироблялося чи переливання крові. Це впливає на строки подальшої вакцинації проти кору, краснухи і паротиту, вони збільшуються, тому що препарати крові містять готові антитіла - специфічні захисні білки крові проти зазначених інфекцій, які "заважають" дитині активно виробити імунітет самій.

Якщо при огляді перед щепленням лікар робить висновок, що дитина практично здорова, проводиться щеплення.

Коли і як прищеплюють хворих дітей?

Якщо у дитини є захворювання, що знаходяться в даний час поза загостренням і йому потрібно зробити щеплення, то до заходів профілактики, що проводяться у здорових дітей, додаються попередні обстеження. Вирішується питання про необхідність призначення різних препаратів за 3 - 4 дні до проведення щеплення і на весь період після процесу: 3 - 5 днів після введення неживих, хімічних вакцин і т.д., і 14 днів при використанні живих вакцин. У своїх минулих публікаціях ми вказували на можливість розвитку ускладнень після щеплень. Їх профілактика включає ще цілий комплекс заходів, до яких відноситься дотримання техніки вакцинації, призначення в ряді випадків до щеплення і після лікарських засобів, які допомагають уникнути ускладнень, певний режим і харчування дитини, патронаж (спеціальне спостереження) після вакцинації. Медичні працівники відвідують прищеплену дитину вдома або дізнаються про стан її здоров'я по телефону, щоб не пропустити ситуації ускладнення, що розвинулися після щеплення.

Які ознаки можуть вказати на неврологічні проблеми дитини при огляді перед щепленням?

У маленьких дітей - напруга, вибухання великого тім'ячка у вертикальному положенні, розширення підшкірних вен голови, часті зригування, зайві рухи язика, підвищення м'язового тонусу рук і ніг, тремор (дрібне тремтіння) підборіддя і рук у спокійному стані, порушення сну тощо Перераховані ознаки можуть свідчити про підвищений внутрішньочерепному тиску. Надмірно швидке зростання голови, збільшення розмірів великого тім'ячка, замість його скорочення та інші ознаки можуть свідчити про гідроцефальним синдромі - надмірному накопиченні мозкової рідини в шлуночках мозку і інших внутрішньочерепних просторах.Ці та інші захворювання нервової системи виявляє і описує при плановому огляді дітей до 3-х місяців невролог. Для підтвердження або виключення патології проводять додаткові дослідження, наприклад, ультразвукове дослідження головного мозку - нейросонографію, коли датчик апарату встановлюється на великому джерельця і на екрані відображається картина будови мозку. Багато педіатрів, неврологи схильні насторожено ставитися до вакцинації дітей з неврологічними проблемами через острах посилити перебіг патології в поствакцинальном періоді. Це не правильно, так як інфекція, від якої проводиться щеплення, набагато більш небезпечна для дитини з ураженням нервової системи. Наприклад, коклюш у таких дітей, особливо у віці до року може викликати важкі ураження мозку, судоми та інше. На жаль, іноді про поразку нервової системи починають думати вже після щеплення, яка спровокувала тимчасові погіршення в роботі цієї системи. Тому основним засобом попередження поствакцинальних ускладнень з боку нервової системи є своєчасне виявлення неврологічної патології у новонародженого, її лікування та проведення щеплень на тлі медикаментозної терапії або після її закінчення. Які медикаментозні засоби звичайно застосовують при підготовці до імунізації дітей з неврологічними проблемами? Дітям з підвищеним внутрічерепним тиском і гідроцефальним синдромом, призначають сечогінні засоби (в тому числі трави), препарати, що покращують кровообіг і обмін речовин у мозковій тканині. Курси терапії повторюють 2-3 рази на рік, в ці ж періоди може бути проведена імунізація дитини. Якщо щеплення роблять після завершення лікування, то бажано в момент імунізації знову провести короткий курс раніше застосовувалися засобів (сечогінних, заспокійливих і т.п.). Якщо у дитини були судоми, викликані підвищеною температурою, щеплення можна проводити не раніше, ніж через 1 місяць після нападу. До і після щеплення призначають протисудомні, і іноді сечогінні ліки. Дітям, які перенесли судоми, причиною яких була температура вище 38,0 градусів С, у подальшому можна робити всі щеплення. Якщо судоми були на тлі температури менш 38,0 градусів С, то не вводять кашлюку вакцину, що входить до складу комплексної вакцини проти кашлюку, дифтерії, правця (АКДП). Решта вакцини можуть бути використані. Всім дітям, раніше мали судоми і схильним до них, після щеплення призначають і жарознижуючі препарати, так як вакцини можуть викликати високу температуру і знову провокувати судоми.За наявності у дитини епілепсії, вакцинація також здійснюється не раніше, ніж через 1 місяць після нападу, без вакцини кашлюку, на тлі протисудомної терапії. При важких формах епілепсії питання про щеплення вирішується індивідуально з лікарем невропатологом. Діти з непрогресуюче ураженнями нервової системи (хромосомні, генетичні захворювання, вроджені аномалії розвитку, дитячий церебральний параліч тощо), психічними захворюваннями поза гострого періоду, з розумовою відсталістю і перенесли запальні захворювання нервової системи не мають протипоказань до щеплень. Їх вакцинують з використанням симптоматичної (застосовується при лікуванні конкретного захворювання) терапії або не призначають ліків зовсім.

Щеплення та алергічні захворювання.

Досить частою патологією на першому році життя і в більш старшому віці є алергічні захворювання: харчова алергія, бронхіальна астма тощо. Щеплення в такому разі проводять не раніше 1 місяця після завершення загострення. Основними принципами профілактики ускладнень після вакцинації у цієї групи дітей є - режим харчування (особливо для дітей з харчовою алергією), що виключає введення нових продуктів за 5-7 днів до і після щеплення. На нову їжу у них може бути алергічна реакція, яку батьки і лікар помилково будуть трактувати як реакцію на вакцину. Так само виключаються алергени, на які дитина свідомо дає алергічні реакції. Наприклад, дитину з алергією на пилок будь-якого рослини не прищеплюють, коли воно цвіте. До і після щеплення можуть бути призначені протиалергічні препарати, препарати, що містять біфідо-і лактобактерії. Вони благотворно впливають на мікрофлору кишечника, так як при алергічних захворюваннях часто відбувається її порушення. Дітям з бронхіальною астмою, постійно отримують інгаляційні препарати, в тому числі і гормональні, це лікування не скасовується, а продовжується.

Вакцинація часто хворіючих дітей.

При імунізації дітей, які страждають частими респіраторними захворюваннями, хронічними захворюваннями ЛОР - органів (вуха, гортань, ніс), повторними бронхітами, пневмоніями, найбільш частою проблемою є розвиток респіраторних та інших інфекцій в поствакцинальном періоді.Привертають до виникнення частих захворювань особливості імунної системи дитини. Не у всіх дітей в один час "дозрівають" імунні реакції, тому одні є більш, а інші - менш сприйнятливими до інфекцій. Сприяє захворювань і стресова ситуація, наприклад, коли дитина не комфортно себе почуває в дитячому закладі і перебуває в стані хронічного стресу. У якійсь мірі до стресу можна віднести і щеплення. Для профілактики таких захворювань до і після вакцинації призначають загальнозміцнюючі засоби (вітаміни, рослинні і гомеопатичні засоби) або противірусні препарати, виготовлені на основі крові людини (ІНТЕРФЕРОН) або синтетичний інтерферон (ВІФЕРОН) і пр., а також, препарати, здатні моделювати імунітет (Рибомуніл, Поліоксидонію та ін.)

Як готують до щеплення старших дошкільників з хронічними захворюваннями?

У більш старших дітей після щеплення можуть загостритися вже діагностовані хронічні захворювання ендокринної системи, сполучної тканини, крові та кровотворних органів, нирок, печінки, серця та ін Основний принцип імунізації таких дітей - щепити не раніше, ніж через 1 місяць після закінчення загострення і здійснювати профілактику загострень після щеплення. Дітям з хронічними захворюваннями проводять мінімальне лабораторне обстеження (наприклад, аналізи сечі при хворобах нирок). Якщо аналізи в нормі, то дитину прищеплюють на тлі протирецидивної терапії, яку призначають за 3-5 днів до і на 7-14 днів після щеплення. Рекомендується провести контрольні лабораторні обстеження через 7, 14 і 30 днів після щеплення (аналізи сечі, крові та ін). Таке обстеження дозволяє бути впевненим у достатності медикаментозної терапії, яку отримала дитина в момент щеплень. Якщо в аналізах виявляються зміни, характерні для загострення хронічного захворювання, то наступні щеплення проводять після нормалізації стану на тлі більш інтенсивного лікування. Ось така непроста послідовність комбінацій потрібно для щеплення завідомо нездорового малюка. Але все ж таки слід пам'ятати про те, що інфекція, в плані загострення хронічного захворювання багато небезпечніше, ніж можливість мінімальних, вкрай рідко зустрічаються, контрольованих загострень при вакцинації. Крім того, дітям з будь-якими хронічними захворюваннями рекомендується проводити додаткові щеплення (крім планових) проти гемофільної інфекції типу В, менінгококової, пневмококової інфекцій, грипу.Після щеплення, і в наступні дні, батькам слід звертати увагу на стан дитини. Перші три дні рекомендується вимірювати температуру, особливо після щеплення проти коклюшу, дифтерії та правця (АКДП, Тетракок). Якщо стан не змінилося і не погіршилося, тобто малюк веселий, бадьорий, у нього хороший апетит, спокійний сон і пр., то його режим життя змінювати не потрібно. Продовжуйте як звичайно, годувати, купати дитину, гуляти з нею. Єдине - слід обмежити спілкування з людьми, і дітьми,які кашляють, щоб дитина не мала шансів заразитися. З цієї ж точки зору не бажано подорожувати з дитиною відразу після щеплення. Якщо батькам необхідно кудись їхати з малюком, слід подумати про щеплення заздалегідь, за 1-2 тижні до від'їзду. За цей час встигнуть виробитися антитіла на введену вакцину і встигнуть проявитися небажані ефекти від щеплення, якщо їм судилося бути. У дорозі або в чужому місті може виявитися складніше надати медичну допомогу дитині.

Що ж робити, якщо після щеплення підвищилася температура, погіршився загальний стан малюка?

Слід утриматися від купання та прогулянок. Повідомте про порушення стану дитини медичній сестрі, яка проводить патронаж після щеплення або лікаря. Дайте жарознижуючі засоби у віковому дозуванні: для дітей, які перенесли раніше судоми - відразу ж за будь-якої підвищеній температурі (навіть якщо це 37,1 градусів С), для інших - при температурі вище 38,5 градусів С. Своєчасне звернення до лікаря дозволить з'ясувати, з чим пов'язана температура - з звичайною реакцією на вакцину, випадковим захворюванням або з чим-небудь ще. Правильно поставлений діагноз - запорука безпеки подальшої вакцинації. Пам'ятайте, що в місці введення всіх вакцин може з'явитися почервоніння та ущільнення, які повинні пройти через 1-3 дні. Якщо ущільнення, почервоніння тримається довше 4 днів або його розміри більше 5-8 см, необхідно обов'язково проконсультуватися у лікаря.

Чи можна робити щеплення в спеціальному центрі?

Будь-яку дитину, а тим більше, що страждає яким-небудь захворюванням можна щепити в спеціалізованих центрах імунопрофілактики (філії таких центрів можуть існувати і в дільничних поліклініках), під спостереженням лікарів імунологів. Вони складуть індивідуальний графік щеплень, підберуть оптимальний тип вакцини для конкретного малюка і пр. Такі заходи дозволять звести до мінімуму ризик розвитку поствакцинальних ускладнень і створити ефективний захист організму від важких і небезпечних інфекцій.

Виняток з правил.

Відомо, що дітям під час гострого захворювання або загострення хронічного, планові щеплення не проводять. Вакцинацію відкладають до одужання або завершення загострення хронічного процесу. Однак, якщо виникає екстрена ситуація, коли потрібно прищепити нездорову дитину, це може бути зроблено (вакцинація за екстреним показанням). Наприклад, дитина хвора на ГРВІ, або у неї загострилося хронічне захворювання, і при цьому вона спілкувалася з хворим на дифтерію або її вкусила собака і т.д. У таких випадках протипоказаннями до вакцинації можна знехтувати, щоб по життєво важливим обставинам терміново прищепити дитину.

Особиста гігієна дітей дошкільного віку

У людини ставлення до власного здоров'я формується з дитинства. Велике значення у збереженні та зміцненні здоров'я дитини має гігієнічне навчання та виховання. Це обов'язок батьків.

Особиста гігієна — це догляд за своїм тілом і підтримка його в чистоті. Шкіра захищає тіло людини від хвороб. Коли дитина бігає, стрибає, їй стає жарко і на шкірі з'являються крапельки поту. Крім того, на шкірі є тонкий шар жиру, так званого шкіряного жиру. Якщо шкіру довго не мити, на ній накопичуються жир і піт, де і затримуються частки пилу. Так, шкіра стає брудною, грубою і перестає захищати тіло.

Щоранку діти повинні вмиватися: мити обличчя, руки, шию, вуха. Також необхідно це робити після прогулянок та увечері. Для процедури вмивання варто заздалегідь підготувати рушник та мило, за відсутності крана з водопровідною водою — кувшин або таз. Рушник слід вішати на гачок чи цвях, а не накидати собі на шию або плечі, бо на нього під час умивання попадатимуть бризки води і він буде мокрим і брудним. Умиватися краще роздягненим до поясу або в трусиках і майці.

Спочатку варто гарно вимити руки з милом під струменем води, але в жодному випадку не мити руки в ємкості. Руки слід намилювати один-два рази з обох боків та між пальцями, потім - добре змити мильну піну та перевірити чистоту нігтів. І лише тоді, уже чистими руками, мити обличчя, шию та вуха.

Після вмивання необхідно витертися насухо чистим, сухим рушником, який у кожної дитини має бути особистим. Якщо дитина добре вмивалася, то рушник залишатиметься чистим.

Починаючи з чотирьох років, дитина має навчитися самостійно мити обличчя, вуха, верхню частину грудей і руки до ліктів, а з 5 - 7-річного віку — обтиратися до пояса. Варто допомогти дитині після вмивання гарно розтертися рушником до відчуття приємної теплоти.

Перед сном обов'язковим є миття ніг, тому що на них дуже сильно потіє шкіра і накопичується бруд. Якщо не мити ноги щодня, носити брудні шкарпетки, панчохи, то це все сприяє появі попрілостей і натирань, а також може привести до виникнення грибкових захворювань. Після миття ніг необхідно ретельно витерти рушником, який спеціально призначений для цієї процедури.

Неоціненне значення має вечірній душ. Так, водні процедури ввечері мають не лише гігієнічне значення, але й сприяють загартуванню, добре впливають на нервову систему та сприяють швидкому засипанню.

Рекомендується старанно мити волосся, тому що на ньому накопичується багато шкіряного жиру, бруду і пилу.

Обов'язковою є гігієна нігтів на пальцях рук і ніг. Під довгими нігтями, зазвичай, накопичується бруд і видалити його важко, тому раз на тиждень їх необхідно обережно підрізати. Але в жодному випадку не можна гризти нігті!

Особливої уваги вимагають руки та їх чистота. Дитині мають пояснити, що руками вона тримає різні предмети: олівці, ручки, книжки, зошити, м'ячі, іграшки; гладить тварин (кішок, собак); торкається різних предметів (ручок, ланцюгів, гачків і тому подібне) у туалетних кімнатах. Бруд, часто невидимий, що знаходиться на цих предметах, залишається на пальцях. Якщо брати немитими руками продукти харчування, то бруд потрапляє спочатку до рота, а потім до організму. Тому необхідно мити руки перед їжею, після відвідування туалетної кімнати, після будь-якої іншої діяльності (прибирання кімнати, роботи на присадибній ділянці, гри з тваринами і тому подібне) та перед сном.

Дитина має стежити за чистотою зубів і доглядати їх, оскільки стан зубів впливає на здоров'я, настрій, міміку і поведінку людини. Дуже важливо своєчасно почати догляд за порожниною рота і зубами дитини . Дитина має чистити зуби вранці й обов'язково увечері перед сном.

Із раннього віку необхідно привчати дитину користуватися носовою хустинкою. Варто пояснити, що під час кашлю чи чхання з носоглотки виділяється велика кількість мікробів і, якщо не користуватися хустинкою, то разом із бризками відбувається зараження оточуючих. Дитина повинна мати окрему хустинку для носа й окрему для очей (особливо під час захворювання), щоб уникнути потрапляння інфекції з носа на очі чи навпаки.

Хустинки мають бути завжди чистими. Змінювати їх необхідно щодня, навіть, якщо вони не були використані. Витирати рот, обличчя або перев'язувати подряпину треба лише чистою хустинкою.

Дитина дошкільного віку легко піддається вихованню завдяки розвиненому відчуттю наслідування, спостережливості, допитливості та потреби в самостійних діях. І тому необхідно використовувати ці властивості дитини при прививанні їй гігієнічних навичків (своєчасне миття рук, чищення зубів, дбайливе зберігання одягу і т. ін.).

 

ГІГІЄНА 

1. Дотримуйтесь завжди правил гігієни та привчайте до цього дитину. 
2. Не забувайте, що правила особистої гігієни пов?язані з усіма видами діяльності і відпочинку дітей. Особиста гігієна – це піклування про чистоту тіла, одягу, взуття. 
3. Систематично контролюйте якість виконання культурно-гігієнічних завдань. 
4. Виконання дітьми культурно-гігієнічних навичок супроводжуйте відповідною мотивацією.
5. Розвивайте у дітей вміння та навички догляду за тілом. 
6. Привчайте дитину правильно чистити зуби. 
7. Слідкуйте, щоб дитина мила руки перед прийманням їжі, після туалету, повернення з прогулянки, ігор із тваринами та завжди, коли руки брудні. 
8. Привчайте дітей мити ноги не тільки перед нічним сном, але й перед денним, особливо влітку. 
9. Регулярно зрізайте нігті на руках і ногах, тримайте їх у чистоті. 
10.Зачісуйте волосся дитині її власним гребінцем. Мийте волосся не рідше ніж раз на тиждень. 
11.Одягайте дитину в одяг, який пропускає повітря і вологу. 
12.Косметичні засоби, які ви використовуєте з гігієнічною або лікувальною метою, повинні відповідати віку дитини.

ЗАГАРТУВАННЯ

1. Використовуйте природні засоби оздоровлення та загартовування. 
2. Загартовуйтесь разом з дитиною. 
3. Пам?ятайте, що загартовування впливає на загальний стан здоров?я та поведінку дітей, дає позитивний результат тоді, коли гартувальні процедури проводяться в певній послідовності, чітко дозовані й систематично повторюються. 
4. Не забувайте, що систематичне загартовування допомагає організму боротись із захворюванням, особливо із застудними. 
5. Домагайтеся розуміння дітьми настанови: усьому свій час. Привчайте дітей дотримуватись рухового й повітряного режимів, постійного часу сну та приймання їжі. 
6. Забезпечуйте щоденне перебування дітей на повітрі, відповідність їхнього одягу погоднім умовам. 
7. Здійснюйте загартовування сонячним промінням. Тривалість прийняття сонячних ванн від 3-4 хвилин до 15 хвилин. 
8. Проводьте водні процедури (обливання ніг та тіла, вологе обтирання рукавичкою або рушником). 
9. Не забувайте, що ходіння босоніж – це засіб загартовування організму та зміцнення здоров?я. 
10. До ходіння босоніж дитину треба привчати із раннього віку. Починати улітку за температури повітря, не нижчої від 24 градусів. 
11.Поєднуйте ходіння босоніж зі щоденними ваннами для ніг, поступово знижуючи температуру води. 
12.Пам?ятайте, що гарячий пісок і асфальт, гостре каміння та шлак, соснові шишки й голки діють на дитячий організм, як сильні подразники, а теплий пісок, м?яка трава – заспокійливо. 

 

 

Сьогодні багато батьків   беззастережно  довіряють  доктору Є.О.Комаровському,  який доступноі   захоплююче відповістьна всі Ваші запитання.

 

Сайт доктора Є.О.Комаровського

http://www.komarovskiy.net/