ДНЗ № 51 "Барвінок"

rainbow

Музична мозаїка

 

 

ДУНДАР ІРИНА ІВАНІВНА

Музичний керівник

вища кваліфікаційна категорія

звання «вихователь – методист»

 

Музика, як казка, музика — жива.

І не треба серцю будь-які слова.

В музиці — найвищі ніжні почуття.

В ній любов і туга, та саме життя.

Музика, як море, то штормить, то ні.

Там знаходить серце рятівні вогні.

Музика, як сонце, гріє нам серця,

Їй нема початку і нема кінця.

І чого не зможеш словом досягти,

В музиці розкажеш щиру правду ти. 

 

ЕСЕ «МОЯ ПРОФЕСІЯ – МОЄ ПОКЛИКАННЯ»

Музыка воодушевляет весь мир, снабжает душу крыльями, способствует полету воображения; музыка придает жизнь и веселье всему существующему... Ее можно назвать воплощением всего прекрасного и всего возвышенного.

Платон

О, музыка!.. Как же ты прекрасна!.. Ты окунаешь нас в мир красок, чувств, эмоций… Ты заставляешь жить, любить, творить… Ты ласкова, нежна, порой гневна, но лишь тебя воспринимает сердце и душа!.. И ты, как женщина, загадочна, невыносима, красива…

А ведь действительно, лишь женщина подобна музыке. Буйство эмоций, переживаний, чувств свойственно лишь нам, женщинам, цветам планеты. И смею предположить, что не случайно музыкальными руководителями в детских садах становятся женщины. Ведь лишь они умеют, руководствуясь своим материнским инстинктом, помочь маленькому человечку «услышать» музыку. Всем сердцем и душой. Проникнуть в таинства мира мелодии. Окунуться в красоту звуков. И научиться мечтать…

Вы не замечали, как музыка помогает нам мечтать? Слышишь волшебные звуки и с замиранием сердца переносишься в мир фантазий и мечты… Полет… На крыльях… Невесомость… Космос… Вселенная… Волшебство…

Ну кто же как не ребенок поймет нас, немного сумасшедших музыкантов? Только малыш станет самым благодарным слушателем. Ведь детская фантазия не имеет границ! Так же, как и музыка…

Моя профессия – музыкальный руководитель… Звучит сухо, бездушно, однолико… Однако, копните глубже и вы узнаете, что в этих двух словах кроется истина. «Музыкальный» - прекрасный, чувственный, ласковый, игривый. «Руководитель» - подающий руку незнающему, боящемуся, и ведущий в новое, неизведанное, прекрасное… Мы дарим свет. Учим любить, понимать, сопереживать, чувствовать. Таким образом, мы, музыканты, создаем гармоничную личность, которая в будущем всегда будет находить выход из любой ситуации с достоинством, честью. Мы окрыляем, даем возможность взлететь над миром и увидеть всю красоту мироздания. Конечно, не в буквальном смысле. Нами руководит музыка…

Судьба привела меня в стены детского сада № 51 «Барвинок». И жизнь приобрела новый смысл! Начался новый этап. Этап становления меня как волшебника, дарящего детям сказку. В первый же день, видя восторженные глаза малышей, я поняла, что не имею права обмануть надежды этих преданных созданий, всецело верящих взрослому человеку.

Я должна дать им то, чего они от меня ждут. А именно: волшебство, сказку, любовь, веру, надежду…

И я стала учиться, вместе с малышами, понимать музыку по-новому, глазами и сердцем ребенка. Искренне, без обмана. И, вы знаете, я думаю, малыши многому меня учат и по сей день. Ведь к сожалению, не дано взрослому человеку верить, любить и понимать так искренне, как ребенку. Ребенок – это чистый лист. И только мы, взрослые педагоги, формируем личность. И только от нас зависит, каким будет в будущем наш воспитанник. Мы закладываем фундамент будущего ребенка. От нас зависит насколько правильно будет развиваться малыш. А музыкальный руководитель непосредственно отвечает за «строительство» души маленького человечка, его маленького внутреннего мира. Мы делаем ее богаче, ярче, насыщеннее. Какое счастье видеть восторженные глаза ребенка, когда он начинает понимать язык музыки, знакомится с новыми понятиями, такими как «жанр», «тембр», «ритм». И все это, конечно, через сказку, игру.

Огромное счастье для педагога видеть счастливые лица детей, их искреннюю, неподдельную радость, когда они делают для себя открытие. Именно это является главным принципом моей работы. Я стараюсь подвести мысли ребенка к открытию, чтобы малыш сам смог прийти к нужному ответу. Такой принцип, я считаю, помогает развивать у детей, фантазию, воображение, внимательность к деталям, а самое главное, уверенность в себе. Ведь сделав открытие сам, ребенок очень гордится собой, своим достижением. Таким образом, по моему мнению, развивается уверенная в себе личность. «Я – сам!» - это шаг к полноценно развитому человеку как физически, так и морально. Это сила воли и духа.

Являясь музыкальным руководителем  в нашем детском саду, я считаю своей обязанностью развивать в детях не просто любовь к музыке, но и любовь к родному языку, традициям нашего народа посредством музыкального языка, развивать национальное самосознание. Поэтому приступая к разучиванию тех или иных  музыкальных произведений, я прежде всего провожу беседу с детьми о национальных традициях. Ребята с удовольствием, перебивая друг друга, рассказывают о своих семейных традициях, праздниках. Поначалу это сбивчивая речь, эмоциональный наплыв из-за желания рассказать как можно больше. Но со временем мы учимся правильно выражать свои эмоции, правильно говорить. И это помогает мне при разборе текста песни. Ребята уже понимают, о чем произведение и уже могут сами соотнести слова и музыку. Что именно хотел композитор передать музыкой и почему автор применил именно эти музыкальные средства. Так, к концу этапа «пение», ребенок сам делает открытие об образности, сути данного произведения и соответствия музыки и текста.

Конечно же, невозможно проникнуть в мир своего народа без танцевального ядра. Поэтому на своих музыкальных занятиях я уделяю им немало времени. Ведь какой утренник без яркого, зажигательного танца! И здесь ребята продолжают знакомиться с национальными традициями своего народа. Танец – это выражение чувств, эмоций через движение, пластику. Именно на данном этапе малыши учатся выражать себя, свое внутренне состояние молча… без слов. Лишь движениями… Один взмах… и вот полетела прекрасная птица счастья… Второй взмах… подул легкий ветерок… Раз шажок, два шажок и продолжается удивительное, загадочное путешествие по миру музыки. Невообразимое удовольствие отражается на лицах ребят, когда они начинают понимать, что они «танцуют». Это уже не просто хаотичные движения. Это танец… Красота… Слияние тела, души и музыки.

Уметь отделить главное от второстепенного, хорошее от плохого, красивое от уродливого и научить этому ребят - моя обязанность. Современная музыка является неотъемлемой частью нашей повседневной жизни.  В своей работе я часто  использую произведения такого плана. Эта музыка обычно близка и понятна детям, однако не всякая музыка приятна и даже безопасна для детского слуха. Например, навязчивый ритм, сверхвысокие и сверхнизкие частоты, невыносимая громкость,  оказывают скорее обратный эффект, нежели тот, который мы ожидаем добиться. Такая музыка отрицательно воздействует на эмоциональное состояние человека, разрушая его душу, интеллект, личность. Главное условие для меня, что бы музыка была эстетичной, прекрасной, высокохудожественной и не шла вразрез с моральными общепринятыми нормами.

Благодаря музыке развивается гармоничная личность. Личность, умеющая находить правильный выход из любой ситуации. Именно этому учу я своих воспитанников. На моих занятиях дети не просто поют, слушают и двигаются. Не просто учатся различать понятия «ритм», «тембр», «жанр». Я воспитываю разносторонне развитую личность, умеющую понимать и принимать прекрасное. Учу жить в гармонии с собой, своим внутренним миром и видеть только самое позитивное, яркое и жизнеутверждающее.            Я – музыкант! И я горжусь этим!..

 

 

Педагогічне кредо :

Кожна дитина - це багатогранний діамант , який обов"язково заграє усіма барвами веселки коли потрапить до рук майстра

 

«Есть внутренняя музыка души…

Она как память о полузабытом,

Она как дальний шум.

Не заглуши

Её годами, буднями и бытом!

Она таится в глубине светя

Порой в случайном слове, в слабом жесте.

Её имеют многие.

Дитя

Лишь обладает ею в совершенстве»

Автор: Е. Винокуров

 

Чарівний світ музики

Музика - дивовижне джерело людської любові до світу. Це найвеличніший і найпрекрасніший винахід, який володіє зрозумілою для всіх мовою краси. Музика єднає людей усього світу різних за національністю, освітою, релігією, переконаннями. Це краса, яка постійно врятовує світ. Вона народжується від натхнення однієї людини і викликає його в серцях величезного людства. Це мова душі, яка має велику силу і здатна врятувати чи знищити.
Музика, яка являє собою гармонійне сполучення найбільш приємних для людини звуків, володіє великою цілющою силою. Вона покращує настрій і самопочуття, знижує втомлюваність, концентрує увагу і підвищує життєвий тонус. Покровитель музики Орфей був цілителем, а Ескулап ~ бог медицини в давніх греків, визнавався музикантом.
Музика здатна підвищити інтелектуальні здібності людини, зробити її добрішою, мудрішою, красивішою. Дослідження педагогів та психологів переконливо підтверджують, що музика охоплює ранні сфери психіки людини: сенсорику, моторику, емоції. А тому її вплив на загальний психічний розвиток особистості досить істотний (ідеться про творчість, духовність, інтелект). Оскільки ж емоційні здібності мають емоційно – рухову природу, вони проявляються дуже рано й становлять основу для всебічного розвитку малюка, насамперед забезпечуючи формування початкових елементів пізнавальної активності.
Музика має супроводжувати людину все життя як добрий ангел, захищаючи серце від образи, жорстокості і лютості. Музичне мистецтво впливає на душу людини, її почуття і розум. «Таємниця музики в тому, що вона знаходить невичерпне джерело вираження там, де мова замовкає.» (Е Гофман) Ми захоплюємося людиною, яка вміє щедрою рукою посіяти зернятко гармонії в душі дітей засобами музики. Щасливий той педагог, котрий може розмовляти з душею дитини завдяки мистецтву. Людина, якій дано відчувати тонкий світ і відтворювати його в звуках – щаслива.

Перша зустріч із музикою має відбутися ще в череві матері, де вона буде лунати поряд із биттям найдорожчого серця і в теплому всесвіті любові розповідатиме про мудру красу великого світу.
Музична мова краси має стати зрозумілою і необхідною для дитини. Використання музичних творів у педагогічному процесі благодатно впливатиме на розвиток дітей.
Сучасні музичний керівник і вихователь під час музичної діяльності орієнтуються загалом на програмовий репертуар для дітей, але водночас активно намагаються його збагатити новітніми надбаннями з різних публікацій, з живого досвіду колег, з нещодавно почутого з телепередач, радіо тощо. Здається, пошук такого репертуару підпорядковується гуманній меті — оновленню змісту музично-театралізованих розваг, свят, музичних занять. Але, на жаль, за браком часу поза увагою педагогів, а відтак і дітей залишаються чудові, педагогічно спрямовані дитячі пісні, мелодії, ігри, хороводи з чинних програм, з деяких давніх, але актуальних для сьогодення видань. Вони не входять у побут малюків, не стають їхніми друзями, дитячими, так би мовити, шлягерами, не спонукають їх як емоційний сигнал, наприклад до добрих вчинків і виконання деяких доручень, до самостійних музичних проявів тощо. Через такі реалії дітей позбавляють спілкування зі значною кількістю музичних творів, виявляється незадіяним величезний виховний потенціал мистецтва!
Як установити сприятливий для виховання дошкільника баланс між усталеним, програмовим, перевіреним часом і новим додатковим, нерідко тимчасовим (водночас якісно хорошим) дитячим репертуаром? Чи є такий варіант рішення, який може стати оптимальним для сьогодення?
Насамперед вважаємо, що програмовий репертуар варто збагачувати додатковим і розцінювати це загалом як позитив для музичного розвитку дітей. Усебічний досвід — педагогічний, експериментальний, науковий — підказує, що потужним резервом для встановлення бажаного балансу може стати активне запровадження програмового репертуару (переважно такого, що не обирається до свят і розваг) вихователем і навіть помічником вихователя у повсякденну життєдіяльність дітей. Зауважимо, не лише у процес занять із різних позамузичних видів діяльностей, а й протягом усього дня і щоденно.
Вихователеві варто започатковувати таку традицію в роботі з дітьми, починаючи з груп раннього віку. Наприклад, співати в побуті пісні, за допомогою яких повсякденні повторювані дії (миття рук, одягання, підготовка до прогулянки тощо) стануть для дітей привабливими ритуалами [13]. Доречними тут стануть пісні: «Ведмедик іде на прогулянку» і «Ведмедик прийшов з прогулянки» (сл. С. Макшанцевої, муз. А. Філіпенка); «Весело крокуємо» (сл. О. Коробко, муз. М. Раухвергера); «Ми навчилися ходить» (сл. Є. Макшанцевої, муз. Л. Дичко); «Всі малята люблять митись» (сл. Т. Бабаджан, муз. Т. Попатенко) тощо.

Слова останньої з названих пісень свідчать самі за себе:
1. Буль, буль, буль, дзюрчить водиця,
Всі малята люблять митись.
Ось так, гарно як, гарно як.
2. Руки з милом вимивали,
Щічки й ніс не забували. 
Ось так, гарно як, дуже гарно як.
3. Не лінились вимить вуха,
Потім витертись досуха.
Ось так, гарно як, гарно як.
3. Ми помились, хоч маленькі.
Он які тепер чистенькі.
Ось так, гарно як, дуже гарно як.


Загалом робота досвідчених педагогів із дітьми раннього віку переконливо доводить, що найвпливовіші засоби виховання й організації життєдіяльності малюків — емоційні, серед яких найпершими є музика, спілкування, рухи, гра, іграшка. Багато хто з вихователів пересвідчився в успішності, правомірності, доцільності використання засобів музичної діяльності в педагогічній повсякденній роботі, скористався орієнтовним плануванням із нещодавніх публікацій. Упевнена, збагачуючи повсякдення дітей музикою, піснею, вихователь поступово стане помічати дивовижне враження від свого доречного співу, помітить «економію» часу на вправлянні дітей у певному режимному процесі, побачить, як охоче йому підспівують малюки і вже самостійно беруться за певну справу, відчує теплоту спілкування з дітьми, підмітить поновлення сил дітей і емоційного настрою в процесі забави, хороводу тощо.
Щоб підібрати музичний твір для дошкільників, необхідно враховувати головне - музичний геній не повинен залишити до себе байдужим. Мова краси зрозуміла людям різного віку, тому не потрібно відбирати твори за критерієм доступності дітям. Дорослі поняття "легко" і "важко" діти не сприймають. Мистецтво, яке не захоплює, не може виховати яскраву особистість. Тому необхідно звернутися до всесвітнього джерела людської культури: музичної класики. Час - справедливий критик. Він відсіяв усе незначне, безталанне, сіре і доніс із століття в століття справжні шедеври мистецтва. Музика має нести красу. І малюків, як і все доросле людство, вражають звуки музики А. Моцарта, А. Вівальді, Л. Бетховена, П. Чайковського, І. Баха, Ф. Шопена. Геніальна музика має вдосконалений гармонійний склад і володіє великою силою натхнення. Але вміти сприймати музику - це справжній талант уяви. Яким має бути слухання, щоб музика викликала естетичну насолоду?

 
По-перше, музику треба використовувати так часто, щоб вона увійшла в життя дітей і була впізнавана ними. В основі естетичної насолоди музикою лежить уява. Вона допомагає викласти музичну структуру, побачити і відчути її настільки, щоб очікувати улюблену музичну фразу. Збіг очікування добре значимого і улюбленого фрагмента з реальним розвитком музичної фрази і створює почуття задоволення.
По-друге, під час слухання музики дошкільниками необхідно враховувати психологічні особливості дітей, їхню надзвичайну емоційну чутливість і здатність до чуттєвого сприйняття. Дошкільникам легше, ніж дорослим, побачити кольори музики, відчути її духмяність, смак, настрій. Тому зустріч із музикою їм може подарувати Цілий букет відчутті в.
По-третє, щире слухання завжди викликає бажання "увійти" в музику, злитися з нею в єдине ціле. Емоційність дошкільників наполягає на тому, щоби вдячні слухачі не пасивно сприймали, а діяли під музику: створювали хореографічну фантазію, перетворювали пензлик на диригентську паличку і дарували їй танець у повітрі, заплющували очі і на "внутрішньому екрані" бачили музику, малювали під її звуки. Щоб дитина почула музику, вона повинна відкрити себе для музичних переживань і мати змогу виразити їх.
Під звуки "Сумної пісеньки" П.І. Чайковського діти перетворюються на дерева і прощаються зі своїм листям. Сумні, сповнені глибокої любові звуки наповнюють світлим сумом гілки дерев, роблять їхні рухи мелодійно-пластичними і лагідними. "Музика допомагає увійти в образ, відчути настрій природи". Під музику А. Вівальді "Пори року" діти заплющують очі і бачать кольори музики. Ця вправа допомагає дітям встановити зв'язок між музикою і кольорами, явищами природи, її настроєм.
Під час малювання музика створює атмосферу емоційної чутливості, гармонійності, які допомагають розвитку творчості.
Музика допоможе розвинути уяву дитини, подарує їй творчі крила і з натхненням покличе маленького художника до створення краси.

Вплив музики на емоційний стан дитини.

Емоції можна розглядати відповідно до того, який стан вони викликають: активний чи пасивний, підвищують чи пригнічують життєдіяльність дитини. З цього поводу емоції поділяються на дві групи - стенічні та астенічні. Стенічні емоції підвищують активність, енергію, життєдіяльність, викликають підйом, бадьорість завдяки посиленню серцевої системи, підвищенню артеріального тиску, темпу та глибини дихання. До стенічних емоцій відносяться радість, задоволення, захоплення. Астенічні емоції знижують активність, пригнічують життєдіяльність. Це туга, смуток, образа тощо.

Емоції впливають на перебіг різних психічних процесів - сприймання, пам'яті, уяви, мислення, зумовлюють формування певних рис характеру особистості.

Позитивні емоції покращують процеси пам'яті і мислення, тоді як негативні емоції, стани гальмують їх виконання. Позитивні емоції активізують різні види діяльності, негативні зменшують активність.

Вольові процеси також тісно пов'язані з емоціями.

Для психічного здоров'я, нормального перебігу різних видів діяльності як дорослої людини, так і дитини потрібна збалансованість емоцій.

Саме музика здійснює найбільш емоційний вплив на людину, особливо на дітей. Адже будь - якому музичному твору притаманні ритм, форма, композиція, мелодійна лінія і обов'язково емоційне забарвлення, вираження певних дуже сильних почуттів. Доведено, що музика впливає на фізіологічні процеси: вона здатна прискорити чи уповільнити темп дихання, серцебиття, заспокоїти або розтривожити людину. Другим основним показником впливу музики на людину може слугувати музична інтонація, яка виражає людські почуття та має велику владу над емоціями. Хоча музичний твір визначається як єдиний суто слуховий вид мистецтва, проте сприймаючи його, ми ніби „розчиняємося" в уявних образах природи, людей, речей.

Музика допомагає створити свято, надає емоційну забарвленість сприйманню, підтримує настрій. Підбираючи музичний твір для дітей слід враховувати головне - музика не повинна залишити їх до себе байдужими. Мова краси зрозуміла людям різного віку, тому я рахую не потрібно відбирати твори за критерієм доступності дітям. Дорослі поняття „легко" і „важко" діти не сприймають. Мистецтво, яке не захоплює, не може виховати яскраву особистість. Тому слід звертатися до всесвітнього джерела людської культури - музичної класики. Час - справедливий критик. Він відсіяв усе незначне і доніс із покоління справжні шедеври мистецтва. Музика повинна нести людям красу. І малюків, як і усе доросле людство, вражають звуки музики А.Вівальді, П.І. Чайковського, Л. Бетховена, А. Моцарта, І. Баха. Тому саме музику цих композиторів потрібно використовувати у роботі з дітьми, яка створює у дітей настрій пробудження природи, допомагає краще увійти в образ і відчути весну.

Емоційний світ музики допоможе розвинути уяву дитини, подарує їй творчі крила і з натхненням покличе майбутнього танцюриста до створення рисунка в танці.

Тому творчість дошкільнят - це вміння дитини передавати свої власні думки, почуття, стан, настрій, фантазії через музичну виразність, виразні рухи, мімічні та пантомімічні ігри - драматизації, творчу гру тощо. Дитина дістає задоволення не тільки від результату творення, а головне - від самого процесу, вміє застосовувати набутий досвід в іграх, святах, повсякденному житті, виявляє ініціативу, естетичне ставлення, власну пошукову зацікавленість, прагне привертати увагу своєї власної творчості

 

Вплив музики на психічну діяльність дитини

Музика володіє сильним психологічним впливом на людину. Вона впливає на стан нервової системи (заспокоює, розслаблює чи, навпаки, розбурхує, збуджує), викликає різні емоційні стани (від умиротворення), спокою та гармонії до неспокою, пригніченості або агресії).

У зв'язку з цим важливо звернути увагу на те, яку музику слухаєте ви і ваші діти.

Збуджуюча, гучна музика, що виражає агресивний настрій, позбавляє людину (і дорослого, і дитини) стану врівноваженості, спокою, а при певних умовах (наприклад, на рок концертах) спонукає до руйнівних дій. Особливо протипоказана така музика гіперзбудливості, розгальмованих дітям зі слабким контролем, тому що вона підсилює прояви негативних властивостей у поведінці дитини.

Спокійна музика, що викликає відчуття радості, спокою, любові, здатна гармонізувати емоційний стан як великого, так і маленького слухача, а також розвивати концентрацію уваги.

Музику можна використовувати перед сном, щоб допомогти з працею засинає дитині заспокоїтися і розслабитися. Коли дитина ляже в ліжко, увімкніть спокійну, тиху, мелодійну, м'яку музику і попросіть його закрити очі і уявити себе в лісі, на березі моря, в саду або в будь-якому іншому місці, яке викликає в нього позитивні емоції. Зверніть увагу дитини на те, як розслабляється і відпочиває кожна частина його тіла.

Ще з давніх часів люди помітили, що людський голос і звук взагалі володіють сильним впливом. Так, звук східного духового інструменту Панг вводить змію в стан, подібний гіпнозу. Вібрації людського голосу в одному випадку мають лікувальну дію (що здавна використовувалося народними цілителями), а в іншому - заподіює людині шкоди.

Мова людини є найсильнішим чинником впливу, як на оточуючих, так і на того, хто говорить. Наше внутрішнє стан, наші думки, ставлення до світу виявляються в зміст промови і в її інтонаційної забарвленням. А те, що ми говоримо і як це вимовляємо, у свою чергу відкладає відбиток на психологічному стані слухача, впливає на наші стосунки з ним. Наприклад, грубий, різкий голос дорослого може викликати у дитини сильний переляк і стан заціпеніння. Постійно роздратований, незадоволений голос говорить породжує у слухача відчуття, що його не люблять і не приймають як особистість. А відмова в чому-небудь, виголошений спокійним, м'яким, співчуваючим голосом допомагає дитині легше примиритися з незадоволеністю його бажання.

 

Вплив музики на розвиток особистості дошкільників.

Реформа системи освіти, яка стосується і дошкільників, висуває розвиток творчості дитини, як одну із пріорітетних завдань. Без її вирішення неможливо виконати головні завдання дошкільної освіти, розроблені у „Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні”: формування базиса особистої культури дитини через відкриття її світогляду у цілому і різнобічному.

Дитина не повинна пасивно спостерігати оточуючий світ, вживати готову їнформацію і копіювати її. Саме від творчих людей залежить розвиток суспільства. Перші творчі здібності особистості проявляються в дошкільному віці. Перед вихователем стоїть завдання  знайти шляхи своєчасного прояву у кожної дитини інтересів, природних задатків, здібностей і створити оптимальні умови для їх розвитку. І визначати конкретні сфери творчого потенціалу.

Як відомо, музика - вид мистецтва, який суттєво впливає на становлення особистості. Вона збагачує почуття дитини, сприяє оволодінням вмінням відчувати ритм, і мелодію твору, формує здібності адекватно реагувати на них своїм голосом і рухами, розвиває інтерес до різних музичних інструментів і бажання на них грати.

Головне в музичному розвитку дошкільнят -  повести дитину в різнобарвний світ музики, навчити дитину жити „нею”. Завдання педагога полягає в тому, щоб дитина робила це не тому, що так треба, а щоб дитина сказала: ” Я буду робити це тому, що хочу, тому, що це мені цікаво.”

Допомогти дитині відчути красоту і силу впливу музики – це важлива мета . „Програма художньо-естетичного розвитку й виховання дошкільників” дає спробу частково вирішити це. Головне у цій програмі - розвиток чуттєво-емоційної сфери дитини у взаємозв?язку з морально-інтелектуальним.

Музичне виховання - частина естетичного виховання дитини. Естетичне виховання проходить через ознайомлення дітей з різними видами мистецтва (музика ,образотворче мистецьтво, театр, хореографія, література, фольклор).

Музика розвиває музичну культуру і формує позитивні якості особистості. Музика в більшій ступені, ніж інший вид мистецтва доступний дитині.

Під час слухання музики розвивається таке поняття, як емоційно образний зміст музики. Тобто діти знаходять зв?язок між засобами музичної виразності і змістом музики. Розвиток виконавських навички дітей  дає вміння  співати без супроводу. 

Відомо, що пісена творчість направлена на розвиток тих чи інших музичних здібностей. І коли вже діти мають певний досвід музичної імітації, вони можуть виконувати ,наприклад музично-пісенну пластичну гру „Зайчик.”,”Зайчик-побігайчик”, „Вовчик”, „Кішка та собачка.”і т.д.

В музично-дидактичних іграх діти проспівують слова привітання з певною інтонацією та емоцією вибирають потрібний темп і ритм.

Ефективними видами занять, які дозволяють дитині розкритися повніше і яскравіше як особистості, являються розвивальні, домінуючи, комплексні, тематичні заняття.

Розвиток особистості дитини, сприяють дитячі музичні свята. Основою свята це є гра, веселе дійство,де є свободна музична діяльність. Викликаючи емоції радості, свята закріплюють знання дітей про оточуючий світ, розвивають мову дитини, творчу ініціативу та естетичний вкус. 

Підводячи підсумок скажу, що музика займає особливе місце у вихованні дошкільників. Головний принцип - це оптимальне співвідношення навчання та творчості.

Музичне заняття в дитячому садку проводиться два рази на тиждень у кожній групі. У ці дні діти приходять в музичний  зал, де все готово для успішного проведення музичного заняття.  Для того, щоб дитина могла вільно рухатися під час виконання  вправ, танців, хороводів необхідне відповідне взуття. Перш за  все воно повинно бути фіксованим. Наприклад, чешки або  балетки. І зовсім неприпустимо, щоб дитина була в тугих  кімнатних тапочках, босоніжках, сандалях, які не гнуться, або  в  «шльопанцях».   На музичних заняттях дітей вчать бачити гарне, пробуджують інтерес до цікавого в навколишньому світі,  вчать бачити красу довкілля. А як це зробити, якщо дівчатка  і хлопчики приходять на заняття неохайні (незачесані, в пом'ятому одязі, у взутті, яке не підходить їм за розміром)?
 Дуже важливо, щоб дівчатка були одягнені в спідниці, тому, що  інакше їм просто не вдасться поставити руки на спідницю під  час танців. Це призведе до того, що у них з'явиться звичка тримати руки в повітрі (навіть коли вони будуть у спідниці або  сукні) на святі. Хлопчики перед початком заняття обов'язково повинні добре заправити сорочки в штани, щоб виглядати естетично, руки тримати на поясі або за спинкою. Ми дуже  просимо Вас, батьки, одягати дітей по сезону, привчати дітей  слідкувати за своїм зовнішнім виглядом.

 

Музикотерапія

Феномен музикотерапії відомий більше тисячі років, але так і не вивчений до кінця.

 Нам невідомо, коли людина вигадала першу мелодію, але відомо, що то було за давніх-давен. Біблія оповідає нам про те, як Давид за допомогою гри на лірі зміг позбавити меланхолії Саула. Музикотерапія (лікування музикою) має тисячолітню історію – ще в 6 ст. до н. е. Піфагор застосовував музику для лікування деяких захворювань, а Авіценна у «Каноні лікарської науки» пропонував людям, які страждають на меланхолію, слухати музику та спів пташок. Жорж Санд вважала, що музика допомагає їй під час меланхолії більше, ніж доктор.

Коли у 14-16 століттях психічна епідемія, симптоми якої більш відомі як «танець святого Вітта», як хвиля, накотилася на Голландію, Бельгію та інші країни, її змогли зупинити тільки музиканти, які грали повільну, заспокійливу музику.

1954 року французький музикант та інженер-акустик М. Жос почав дослідження, спрямовані на позбавлення стресових і депресивних розладів за допомогою музичних творів. Музика дуже ретельно добиралася відповідно до психотипу людини, її віку й інших параметрів. Результати лікування музикою були більш ніж вдалі, й незабаром у Франції було відкрито дві лікарні музикотерапії, в яких музикою лікували й серйозніші розлади особистості – психози, зокрема шизофренію.

За методикою Жоса, відбувався один-два сеанси музикотерапії на тиждень, які складалися із трьох різних музичних творів. Перший твір зазвичай співзвучний смутному настрою людини, інший – навпаки, протилежний за настроєм і ніби нейтралізує його, і нарешті третій, останній твір має найбільшу силу емоційного впливу та дозволяє створити потрібний настрій. От приклад музичної програми для стресових і депресивних станів, яка дає гарні результати для людей віком 20–30 років:

1. Фрагмент концерту №2 С. Рахманінова (1 частина)

2. Арія із сюїти №3 Й. Баха

3. Дуже короткий фрагмент першої частини концерту №1 П. Чайковського.

Коли нам буває незатишно, ми часто прагнемо самотності, й тоді музика допомагає пережити цей стан. Адже музика завжди пишеться у повній самоті. Самотність випала на долю багатьох великих композиторів – Мусоргського, Чайковського, Брукнера, Брамса, Равеля.

Музика може допомогти виплеснути сильні руйнівні емоції, наприклад, агресію. Для цього добре підходить музика Стравінського із балету «Весна священна». На прем’єрі цього твору, яка відбулася 1913 року в Парижі, музика настільки розбурхала слухачів, що вони почали голосно переговорюватися, утворюючи групи прихильників та противників, і справа майже дійшла до бійки. Такий само ефект властивий войовничій увертюрі Римського-Корсакова «Псковітянка», експресивна музика Бартока (сюїти та балети «Дерев’яний принц» і «Чудесний мандарин»).

 


Музика  1 - Життя, склеєне зі шматочків 

Музыка Выхода 1  (Жизнь, склеенная из кусочков)

 

 Музыка  2 - Глибше всіх кольорів

Музыка Выхода 3 (Глубже всех цветов)

 

Музика яка лікує

Щодня ми чуємо музику і навіть не підозрюємо, що звуки можуть допомагати людям при лікуванні різних захворювань. Одним з перших, хто пояснив лікувальний ефект музики був Піфагор. Він стверджував, що музика підкоряється вищому закону (математиці) і відновлює в організмі людини гармонію. А давньогрецький лікар Гіппократ лікував музикою безсоння та епілепсію. Пізніше вчені зробили висновки, що музика може знімати втому й заряджати людину енергією, позитивно впливати на систему кровообігу та дихання.

 

Слухайте!

Музикотерапевти відзначають, що для кожного конкретного пацієнта треба підбирати індивідуальні мелодії, але існують універсальні «мелодії -цілителі» для певного психічного стану чи захворювання. Для поліпшення настрою слід слухати: «Рондо в турецькому стилі» В.А.Моцарта «Хабанеру» з опери «Кармен» Жоржа Бізе »Тріумфальний марш» з »Аіди» Джузеппе Верді

Забути про неприємності та проблеми вам допоможе:

«Аве Марія» Франца Шуберта

«Колискова» Йоганесса Брамс

Сонливість проженуть :

концерти та сонати Антоніо Вівальді , серенади Франца Шуберта

Відчуттям ранкової свіжості наповнять душу:

«Ранковий настрій» Едварда Гріга

«Ранок» Ріхарда Штрауса

симфонічний ескіз «Море» Клода Дебюссі

» Пробудження птахів» Олів’є Мессіна

Під час депресії рекомендовані

елегії, ноктюрни, колискові.

При перевтомі слід послухати записи:

Елвіса Преслі

Луї Армстронга

Дюка Веллінгтона

При порушенні сну зможуть допомогти:

п’єси П.І. Чайковського , мелодії К. Глюка , твори Р. Шумана

 

Релігійна музика полегшує біль, дарує відчуття спокою.

Головний біль, пов‘язаний з емоційним перевантаженням, зменшиться , коли у вас буде звучати: »Венгерська рапсодія» Ференца Ліста, сюїта «Маскарад» Арама Хачатуряна, » Дон Жуан» В.А.Моцарта.

Краще слухати музику у зручному положенні із заплющеними очима 10-15 хвилин. Музика допомагає саме тоді, коли її пропускають через себе, заповнюючи музикою свої думки та свідомість.

Грайте!

Почуватися краще людині допомагають не лише певні мелодії, алей певні інструменти: Доведено, що арфа гармонійно впливає на роботу серця і здійснює ефективну дію на флегматиків. Барабан допомагає хворому серцю нормалізувати ритм та лікує кровотворну систему. Звуки скрипки лікують душу та допомагають у самопізнанні людині.Цей інструмент благотворно впливає на меланхоліків. Кларнет виведе вас з пригніченого стану. Орган гармонізує діяльність хребта та «наведе лад у голові». Піаніно нормалізує роботу щитовидної залози. Флейта очищує легені. Під впливом саксофону активізується сексуальна енергія людини.

 

Співайте!

Вчені стверджують, що спів теж може лікувати хвороби. У стародавньому Єгипті співом хору лікували безсоння. Сьогодні фахівці радять батзаїкання, віддати їх на хор. Хоровий спів також допомагає тим, хто не вимовляє певні звуки. Загалом спів нормалізує фізичний стан людини. Під час цього процесу активно задіяний весь організм- активно б‘ється серце, дихають легені, виконуються рухові функції. Після 5 -10 хвилин власного співу покращується настрій, підвищується активність. Тож слухайте музику, грайте на музичних інструментах і співайте! Дихайте на повні груди і будьте здорові!